Православные храмы

Храм апостола и Евангелиста Иоанна Богослова (на Осокорках), часовня великомученика Пантелеимона

Храм действовал с лета 1997 г. в приспособленном для этого доме. В…

Храмы Рождества Христова и Рождества Богородицы на Березняках

Жилой массив Березняки построен на месте села Кухмистерская Слободка…

Храм сорока мучеников Севастийских (в 5-й больнице Святошинского района)

Первая служба (молебен с водосвятием) была совершена 9/22 марта 1999…
Публикации

О посте телесном (проповедь в Великий пост)

Продолжается Великий пост. С каждым годом от людей все чаще можно услышать, что…

Возрождающая сила покаяния

Христианство, возрождающее человека, дающее ему духовную благодатную жизнь,…

“Возложи на Господа заботы твои”

На вопросы читателей отвечает Блаженнейший Владимир, Митрополит Киевский и всея…

Хто мій ближній?

Миттєвість євангельських образів грунтується на їхньому божественному походженні і на тій близькості до людської душі, через яку вони сприймаються і засвоюються.

Змінюються часи і характери, з’являються і зникають різні філософські вчення і напрямки, а ці образи, які використані Господом і які освячені Його благодаттю, незмінно зворушують і розчулюють серця попри всі мінливі умови світового життя.

“А хто ж мій ближній?” — спитав законник Спасителя (Лк. 10, 29). Відповідь на це питання дуже роздрібнилася, стала такою туманною і неясною. Легше і простіше для нас поняття “далекий”. Його і любити якось легше, і думати про нього на відстані простіше. Розділеність людства у світі внесла в поняття про ближ-нього плутанину і неясність.

І ось перед нами притча про милосердного самарянина. Чоловік потрапив до розбійників, які зняли з нього одяг, поранили його і пішли, залишивши ледь живим (Лк. 10, 30). Проходив поблизу священик, який раніше всіх повинен був надати пораненому допомогу, і не зупинився. Пройшов повз нього і левіт. Проходив самарянин, який згідно з законом мав право пройти мимо, тому що самаряни не спілкувалися з іудеями, але, побачивши пораненого, він зглянувся на нього (Лк.10, 33), перев’язав рани, привіз у готель і подбав про нього. Таким чином, будучи “дальнім”, самарянин виявився найближчим.

На дорогах життя часто зустрічаються поранені люди, які потребують допомоги, доброго слова, співчутливого ставлення. З християнської точки зору значення має не розмір допомоги, не показна цінність її, а той серцевий порух, та готовність, та чуйність, з яким виявляється допомога. Такий порух душі виявився, наприклад, у бідної євангельської вдови, що опустила в церковний кухоль дві монети. Ця жертва вдови поставлена Спасителем вище багатих жертв.

У хвилину, коли людина потребує допомоги, ближньою стає будь-яка людина, і віра, національність, дружба, ворожнеча не мають ніякого значення. Творити добро усім — обов’язок християнина. Ми повинні бути синами Отця нашого Небесного, а Він велить сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних і неправедних (Мф. 5, 45).

Милосердя — основа християнства й основа людського життя. Голгофська жертва є найбільшим проявом милосердя до роду людського, котрий не може спастися без Заступника — Христа.

Будемо просити у Господа дару милосердя. Будемо звертатися разом з Церквою і до Його Премилосердної Матері: “Милосердия двери отверзи нам, Благословенная Богородице Дево”. Амінь.

Проповідь Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України

 
Поиск на сайте
Календарь
ukrline.com.ua Rambler's Top100 ya.ts ya.me Mu