Православные храмы

Храм святителя Николая Мирликийского бывшего Иорданского монастыря (на Куреневке)

Во времена древней Руси здесь существовал монастырь, а каменный храм…

Храм святителя Григория Богослова (в 4‑й больнице, на Соломенке)

14/27 февраля 2000 г. (в Неделю о блудном сыне) состоялась первое…

Храм апостола и Евангелиста Иоанна Богослова (на Позняках)

Первая служба состоялась в мае 1997 г. Богослужения проходили в…
Langu reguliavimas
Langu reguliavimas
langu-reguliavimas.lt
Купить пиротехнику
Детский интернет магазин / в интернет магазин. Купите сейчас
salut-market.ru

Публикации

Хрещення (Богоявлення) Господа нашого Іісуса Христа (6/19 січня)

Святі євангелісти залишили нам мало відомостей з життя Іісуса Христа до Його…

Поделиться радостью со всеми

Интервью с архиепископом Ивано-Франковским и Коломыйским Николаем (Грохом)

Труд - путь ко спасению

В условиях современной жизни родителям нелег­ко влиять на светское образование…

Різноманітні секти, як гриби після дощу, проростають на нашій православній українській землі. Як розібратися у величезній кількості “церков” і не попасти в тенета лжепророків?

 

“НЕМАЄ НІЧОГО НОВОГО ПІД СОНЦЕМ”

Дуже часто людина, яка, можливо, вперше відкрила Святе Письмо, не маючи належного смирення, вирішує, що саме їй майже через дві тисячі років після приходу в світ Христа відкрилось істинне значення Його слів. Однак, не береться до уваги той факт, що ще Своїм апостолам Господь послав Святого Духа, Який навчив їх всього (Ін. 14, 26), наставив на всяку істину (Ін. 16, 13).

Історія спасіння роду людського започаткована не Лютером і не Кальвіном, не Рябошапкою і не Прокановим, не Расселом і не Муном, а Христом і заснованою Ним Церквою. Спасенними апостол Павел називає вже перших християн (Тит. 3, 5). Церква Христова утверджувалась святими апостолами та їх наступниками — єпископами, а не вчорашніми секретарями комсомольських організацій або міліціонерами, дехто з яких зараз має нахабність називати себе Христом, а то й Дівою Марією в одній особі, як, наприклад, засновниця “Білого Братства” Марія Цвигун.

Згадуються слова Екклезіаста: “Немає нічого нового під сонцем. Буває таке, що про нього говорять: “дивись, — це нове”; “...та воно було у віках, що були перед нами” (Еккл. 1, 10). Немає нічого нового і в тих сектантських лжевченнях, які наповнили землю України. Вони повторюють різні єресі, починаючи з николаїтської (Одкр. 2, 6). І тоді вчили про земне тисячолітнє царство, принижували Божественне достоїнство Сина Божого, називали простою жінкою Пресвяту Богородицю, боролись зі святими іконами. Святе Письмо залишило нам страшну пересторогу оповіддю про грізну кару Божу, яка впала на голови самозванців Корея, Дафана і Авірона (Чис. 16, 31–33). Апостол Павел вчить цуратись єретиків (Тит. 3, 10), а сам Господь говорить про те, що він ненавидить діла николаїтів (Одкр. 2, 6).

 

“... ВСТАНУТЬ ЛЖЕХРИСТИ І ЛЖЕПРОРОКИ”

Розмаїття вір, що буйно бажають прорости на землі України, ставить питання, яке хвилювало ще Пілата: “Що є істина?” (Ін. 18, 38.) Відповідь, здавалося б, проста — істина у Христі, Котрий сказав: “Я є путь і істина, і життя” (Ін. 14, 6). Але виникає питання: “Де ж Христос? З ким Він, хто дійсно несе світу вчення Христове?” Тому що нині виповнюються слова Господні: “Бо встануть лжехристи і лжепророки” (Мф. 24, 24).

За період семидесятилітнього панування безбожників, народ України був позбавлений духовної опори, забув про своє славне минуле, забув про те, що він народ, який дав церкві сонми святих. Зараз по його землі бродять натовпи новоявлених “апостолів” та “пророків” з усіх країн і континентів. Вони прийшли проповідувати Христа народу з тисячолітньою традицією християнства, не поцікавившись його історією, яка свідчить, що ще в I столітті тут звучала проповідь святого апостола Андрія Первозванного та апостола від семидесяти Климента.

Розвіяти сектантський дурман та вийти на вірний шлях заблукалому народу можуть допомогти і світські науки, пов’язані з богослов’ям.

 

СПРАВЖНІ ЧУДЕСА

Христос закликає віруючих в Нього перш за все шукати хліба небесного, яким є Він Сам, Його Плоть і Кров, віддані за життя світу (див: Ін. 6, 51), які даються нам в Таїнстві Причастя. Сектанти самі свідчать про свою неправду, пропонуючи на своїх зібраннях тільки символ Тіла і Крові Христових.

Підтвердженням істинності віри є наявність чудес, причому не таких, про які говорять сектанти. За чудо вони вважають те, що ставши членами секти перестали пити і курити, створили зразкові сім’ї. З алкогольною та нікотиновою залежністю успішно борються православні братства, лікарі.

Справжнім чудом для людини є відміна Богом в певний момент установлених Ним же природних законів, зміна природного ходу подій, коли воскресають мертві, чують глухі, говорять німі, починають ходити розбиті паралічем, коли тлінне стає нетлінним (мощі святих). Таких чудес сектантство не знає, вони є тільки в Православ’ї.

 

ВИБІР ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ

Розмаїття вір в Україні вважається його ініціаторами і покровителями чи не найвищим досягненням демократії. Проте орієнтація нинішньої владної еліти на інтеграцію України в європейський простір повинна зобов’язувати наслідувати Європу у виборі духовних цінностей.

Для Європи характерною є підтримка традиційної церкви поряд з обмеженням сектантської діяльності. У багатьох західноєвропейських країнах сектанти змушені доводити, що вони не тільки за своїми реєстраційними документами безпечні для духовного та тілесного здоров’я людини та суспільства в цілому, тому процес їх реєстрації розтягується на роки, а то й десятиліття. Вивченню підлягає психічне здоров’я сектантів, їх соціальна повноцінність, ставлення до свого народу, його культури, історії.

Європейські секти знаходяться під пильним наглядом правоохоронних органів та громадських організацій, які розуміють, що деструктивні наміри сектантів краще припинити ще в зародку, ніж потім займатись багатолітньою реабілітацією жертв їх діяльності. І тут щодо діяльності сект в Україні виникає ряд запитань.

 

ГОВОРІННЯ ЧИ БЕЛЬКОТІННЯ

Деякі харизматичні секти практикують “дар мов”. Проте явище, характерне для апостольських часів і необхідне для успішної проповіді Євангелія серед різних народів, за словами блаженного Августина, було знаком, приуроченим до часу, і давно минуло. Апостол Павел називав дар мов знаменням не для віруючих, а для невіруючих (1 Кор. 14, 22), і застерігав від зловживання цим даром.

Те, що ми спостерігаємо зараз у сектантів — результат нервового збудження, впадання в транс і галюцинацію, схоже на біснування — що є шкідливим для людської психіки. Чи відповість хтось колись за наслідки практики “говоріння іншими мовами”?

 

ПСИХІЧНА АТАКА

Цікавими є дослідження психіатрів щодо діяльності ієговістів. Американський лікар Пескор в 1949 р. виявив, що психічно хворих серед ієговістів у 7 разів більше, ніж в середньому по США.

За словами керівника клінічного відділу НДІ психіатрії Міністерства охорони здоров’я Російської Федерації, “аналіз наявних даних не залишає сумніву, що діяльність секти “Свідки Ієгови” часто супроводжується спричиненням шкоди психічному і фізичному здоров’ю людини”.

Слід звернути увагу на висновки цьогорічної Барселонської конференції Європейської федерації центрів дослідження та інформації щодо сектантства — офіційного консультанта Ради Європи по деструктивним культам і організаціям. Було визначено, що небезпечність деструктивних сект полягає в тому, що їх ієрархічна авторитарна структура часто суперечить загальноприйнятим демократичним цінностям, в тому, що їх основоположна ідеологія і претензія на абсолютну правоту переконань щодо “спасіння душі” спокушають людей і повністю захоплюють тих, хто шукає змін і нових орієнтирів. У зв’язку з використанням сектантами методів впливу на психіку можуть виникнути психосоціальні проблеми.

 

КОЗАЦЬКИЙ РІД — ПРАВОСЛАВНИЙ

Результатом здобутої по Божій волі незалежності стало формування української нації. Одним з визначальних чинників, що впливають на це, є традиційна віра. Для нас, українців, такою вірою є Православна. Втрата хоча б одного із чинників веде до зникнення нації. Таким чином, втративши віру, можна зрештою втратити і державу.

Співаючи національний гімн, кожен українець визнає свою причетність до козацького роду, роду, який здобув право сповідувати Православ’я у боротьбі з єретиками. Не має морального права співати про свою причетність до козацького роду людина, яка відмовляється проходити військову службу і, не дай, Боже, біди, захищати свою Батьківщину.

Еліта нації зараз намагається сформувати національну ідею. Як говорить етнопсихологія, національна ідея містить у собі й традиційну віру народу. Цікавим у цьому відношенні є приклад Вірменії, парламент якої прийняв закон, згідно з яким релігійна діяльність на території країни дозволяється тільки з дозволу Вірменської Апостольської Церкви. Депутати мотивували своє рішення тим, що вірмени не настільки багаточисленний народ, щоб ділитись ще й за релігійною ознакою. Україні б таких депутатів!

Зараз багато говориться про відродження України, про повернення в Україну вкрадених і розміщених у закордонних банках грошей, про детінізацію економіки, повернення їй морального обличчя. Проте в аморальному суспільстві економіка також буде аморальною. Тільки через відродження духовності, яке можливе не на основі перетворення України в “країну неляканих сект”, а через укріплення святого Православ’я та об’єднання навколо нього всіх здорових сил можливе відродження нашої Батьківщини.

Петро КИРИЧЕВСЬКИЙ





Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика Mail.ru Rambler's Top100 ukrline.com.ua