Православные храмы

Храм всех святых воинов

27 апреля / 10 мая 2009 г. освятили Крест на месте строительства…

Храм апостола и Евангелиста Луки (в отделе медобеспечения ГУВД в Киеве)

С конца 90-х годов на территории Института нейрохирургии Национальной…

Храм иконы Божией Матери «Всех скорбящих Радосте» (на кладбище Берковцы)

В бывшем ритуальном зале на Берковцах (81‑й участок, на центральной…

Публикации

День народження Церкви

П’ятидесятниця, або Зішестя Святого Духа на апостолів, святкується на…

Самая легкая заповедь

Жалуются люди, что труден путь ко спасению, что не по силам для них заповеди…

О посте телесном (проповедь в Великий пост)

Продолжается Великий пост. С каждым годом от людей все чаще можно услышать, что…

Один господар приготував велику вечерю і заздалегідь запросив гостей. Але коли настав час вечері, ніхто з запрошених не прийшов. Тоді господар посилає раба свого сказати запрошеним: “Ідіть, бо все вже готово” (Лк.14,17).

Раб виконав наказ, але час ішов, і як і раніше ніхто не з’являвся; і почали всі, ніби змовившись, відмовлятися і вибачатися. Побачивши це, господар розгнівався і дав рабу своєму нове веління: “Піди швидше на вулиці і провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих” (Лк. 14, 21). Коли ж виявилося ще місце, господар доручає рабу ще раз піти на дороги і умовляти всіх прийти, щоб наповнився дім його.

Заздалегідь запрошені, говорить святе Євангеліє, не прийшли з різних причин: один сказав, що купив землю і йому треба її оглянути; інший купив п’ять пар волів, і треба їх випробувати; третій одружився і через те не зміг прийти. Яка, браття і сестри, жива картина, що нагадує нам наші справи і наше звичайне життя з його турботами і тривогами, що постійно відволікають нас від усього духовного і важливого! Як ми в своїх турботах і буденних виправданнях схожі на тих, що відмовилися прийти на вечерю! Ми також оглядаємо землю, милуємося покупками, одружуємося, займаємося справами і не поспішаємо на запрошення Господа прийти на трапезу духовного торжества і радості віри.

Свята Церква у господарі, який влаштував багату вечерю, бачить Отця Небесного; раб, якого господар посилав запрошувати на вечерю, — Син Божий Христос Спаситель; запрошені — це ми з вами, що не чуємо заклику Спасителя і любові Отця нашого Небесного.

Земне життя вимагає від людини багатьох турбот і уваги. Це вірно. І святе Євангеліє не засуджує наших земних справ і турбот. Але Євангеліє через того Раба — сина Єдинородного — нагадує, що є ще інші речі — “єдині на потребу”. Можна знайти вибачення і виправдання тим, які не приходять на вечерю Господню; але, слухаючи Євангеліє, проймаєшся якимось відчуттям образи за самого Господаря, Який запрошує, все приготував і чекає. Станемо на місце його і відчуємо всю гіркоту образи і розчарування...

Не дивлячись ні на що, терпіння Господаря, Його заклик залишаються постійними і незмінними, постійною є і любов Отця Небесного до нас, грішних і негідних. Цей заклик лунає у всі часи і через всі наші життєві обставини. “Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас... і знайдете спокій душам вашим” (Мф. 11, 28–29). Цей заклик постійно звучить в Євангелії, в житті, всередині нас. Він в наших святих храмах, в навколишній природі. Господь зве нас до Себе через святкові і недільні дні, через життєві скорботи і радощі, через наші хвороби і благоденствіє. Господь чекає нас, о котрій годині ми б не прийшли.

Не шукатимемо, подібно до тих, що відмовились від вечері, причин і мотивів, що відволікатимуть нас від всього святого і небесного, бо ми богоподібні істоти, і нам потрібно, крім всього житейського, що живить і гріє наше тіло, піклуватися і про духовне, вічне. Хоча б зрідка, перемагаючи буденну суєту, слід помислити про необхідне для душі, прийти до святого храму, на вечерю Господа, щоб стати причасниками Небесної трапези. Амінь.

Проповідь Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України

ukrline.com.ua Mu Rambler's Top100 ya.ts ya.me