Православные храмы

Храм преподобного Ильи Муромца

Храм располагается на территории полигона гражданской обороны.

Храм Рождества Богородицы (на «Чайке»)

Строительство нашего храма было начато в 1989 году Ассирийской…

Храм преподобного Агапита Печерского (в Пушкинском парке)

Первую Литургию служили на Пасху 1998 г. Храм размещался в…
Публикации

В погоне за сенсацией

Высокопреосвященнейший Августин, Архиепископ Львовский и Галицкий, увидев в…

Книга общегосударственного значения

23 мая в киевском Доме учителя состоялась научно­-практическая конференция…

Таинство Священства

Священное Писание Нового Завета званием священства удостаивает всех христиан.…

Унікальний стародрук XVII століття

В Національному художньому музеї України зберігається унікальний художній твір XVII століття — євангеліє 1668 року, цінне як своїм гравірованим оздобленням, так і коштовним (із срібла) високомистецьким окладом.

Походить книга з Вознесенського Переяславського собору (1695–1700). У 1928 році була перевезена до Києво-Печерської Лаври, а згодом до НХМУ. Примірників книги немає в українських бібліотеках (є лише в Державній публічній бібліотеці в Москві та в Державному історичному музеї в Москві).

Видання має виняткову цінність ще й тому, що є останньою пам’яткою російської друкарні XVII століття — Московського печатного двору, в якій відтворені всі тогочасні досягнення художнього оформлення книги (петровська реформа запровадила новий тип оформлення книги). Стародрук має 503 сторінки, надрукованих кирилицею на олександрійському папері, у два кольори (червоний та чорний). Це напрестольне четвероєвангеліє має зображення чотирьох євангелістів з незвичними символами у вигляді крилатих тварин, автор — Паїсій). Зображення євангеліста Матфея виконано відомим російським майстром печатного двору Олексієм Нефедьєвим (вперше образ був використаний ще у євангелії 1672 р.). Це визначний твір російської ксилографії XVII століття, гравірований на грушевій дошці. Гравюра ця зроблена за малюнком Івана Єпіфанова. Оригінальні красиві рамки для євангелістів з перевитими по діагоналі колонками (в них присутні мотиви вхідної брами самого печатного двору роботи західного архітектора Х. Голоцея) придумав штатний знаменник печатного двору, старець Паїсій.

Цікаво, по-новому вирішені заставки — в середину введено овальної форми картуші із різними сюжетами. Сюжет “Розп’яття” використано з видання 1657 р. майстра Захарія Лукіна. Стиль орнаменту заставок з поступовим переходом від рослинної до архітектурної декорації свідчить про панування так званого “наришкінського бароко”.

Загалом, видання такого фундаментального стародруку (перше такого великого розміру надруковане у 1681 році) було заслугою голови печатного двору Василя Бурцева, який ввів титульний лист, відновив образ старого фронтисписа, використовуючи принципи оформлення українських видань, зокрема, стрятинської друкарні Балабана — заставки, кінцівки. Шрифт, набірний бордюр на сторінці в два кольори відзначаються технічною досконалістю.

Це визначна пам’ятка книгодрукування XVII століття. Підписний оклад майстра Оружейної палати Дробуса має дату — 1701 рік і зроблений на замовлення гетьмана Івана Мазепи. Він же подарував книгу до Переяславського собору.

Ніна Пархоменко, провідний науковець Національного художнього музею України

 
Поиск на сайте
Календарь
ukrline.com.ua Rambler's Top100 ya.ts ya.me Mu