Православные храмы

Свято-Троицкий храм Китаевой пустыни

Согласно преданию, Китаевская пустынь была основана в ХІІ столетии…

Храм преподобного Серафима Саровского в Пуще-Водице

Вопрос о строительстве церкви для Пущи-Водицы встал вскоре после…

Храм равноапостольного князя Владимира (в Наводницком парке)

Закладка Владимирского храма была совершена Блаженнейшим Митрополитом…
Курсы вокала спб
вокала! Музыкальная школа! Обучаем детей и взрослых! Запишись сейчас
yatvo.ru

Публикации

Бог Истинный

“Я очень хотел поступить в институт. Перед поступлением усиленно молился,…

Православное понимание смысла жизни

Проблема смысла жизни – это проблема искомого идеала или истины. Её пониманием…

Международная конференция “Перед лицом глобализации”

23 марта в Челоковицах, предместье Праги, завершила работу конференция “Перед…

В Національному художньому музеї України зберігається унікальний художній твір XVII століття — євангеліє 1668 року, цінне як своїм гравірованим оздобленням, так і коштовним (із срібла) високомистецьким окладом.

Походить книга з Вознесенського Переяславського собору (1695–1700). У 1928 році була перевезена до Києво-Печерської Лаври, а згодом до НХМУ. Примірників книги немає в українських бібліотеках (є лише в Державній публічній бібліотеці в Москві та в Державному історичному музеї в Москві).

Видання має виняткову цінність ще й тому, що є останньою пам’яткою російської друкарні XVII століття — Московського печатного двору, в якій відтворені всі тогочасні досягнення художнього оформлення книги (петровська реформа запровадила новий тип оформлення книги). Стародрук має 503 сторінки, надрукованих кирилицею на олександрійському папері, у два кольори (червоний та чорний). Це напрестольне четвероєвангеліє має зображення чотирьох євангелістів з незвичними символами у вигляді крилатих тварин, автор — Паїсій). Зображення євангеліста Матфея виконано відомим російським майстром печатного двору Олексієм Нефедьєвим (вперше образ був використаний ще у євангелії 1672 р.). Це визначний твір російської ксилографії XVII століття, гравірований на грушевій дошці. Гравюра ця зроблена за малюнком Івана Єпіфанова. Оригінальні красиві рамки для євангелістів з перевитими по діагоналі колонками (в них присутні мотиви вхідної брами самого печатного двору роботи західного архітектора Х. Голоцея) придумав штатний знаменник печатного двору, старець Паїсій.

Цікаво, по-новому вирішені заставки — в середину введено овальної форми картуші із різними сюжетами. Сюжет “Розп’яття” використано з видання 1657 р. майстра Захарія Лукіна. Стиль орнаменту заставок з поступовим переходом від рослинної до архітектурної декорації свідчить про панування так званого “наришкінського бароко”.

Загалом, видання такого фундаментального стародруку (перше такого великого розміру надруковане у 1681 році) було заслугою голови печатного двору Василя Бурцева, який ввів титульний лист, відновив образ старого фронтисписа, використовуючи принципи оформлення українських видань, зокрема, стрятинської друкарні Балабана — заставки, кінцівки. Шрифт, набірний бордюр на сторінці в два кольори відзначаються технічною досконалістю.

Це визначна пам’ятка книгодрукування XVII століття. Підписний оклад майстра Оружейної палати Дробуса має дату — 1701 рік і зроблений на замовлення гетьмана Івана Мазепи. Він же подарував книгу до Переяславського собору.

Ніна Пархоменко, провідний науковець Національного художнього музею України

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

ukrline.com.ua Mu Rambler's Top100 ya.ts ya.me