На запитання читачів відповідає Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Православної Церкви

ДЛЯ ЧОГО ВСТАНОВЛЕНО ВЕЛИКИЙ ПІСТ?

Піст є нашою жертвою Богові та підготовкою до гідної зустрічі головного свята для кожного християнина — Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа — Святої Пасхи.

В Прощену неділю перед початком посту Церква згадувала біблійне повіствування про вигнання Адама з раю, тому піст можна вважати нашим уподобленням Адаму і плачем по втраченому раю.

До того ж піст є уподобленням самому Христу — новому Адаму, який перед своїм виходом на проповідь 40 діб молився і постився у пустелі. Адам порушив заповідь про піст у раю, а Христос — новий Адам (як Його називає Святе Письмо) — переміг спокуси диявола у пустелі і знову відкрив нам двері раю.

ЯК ГІДНО ПРОВЕСТИ ВЕЛИКИЙ ПІСТ? НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ В ПЕРШУ ЧЕРГУ?

Великий піст — це час каяття і плачу за гріхами, час добрих та богоугодних справ.

У дні Великого посту кожний християнин намагається гідно підготуватися до сповіді та Святого Причастя.

Протягом посту ми намагаємося частіше бувати у храмі, більше читати Святе Письмо та твори святих отців, відвідувати хворих та ув’язнених, допомагати ближнім та немічним. В ці дні ми утримуємося від зайвих радощів та святкувань.

Тобто, насамперед ми постуємо душею. А як вчать святі отці: піст тілесний встановлено для того, щоб було легше постувати душі.

ЩО ДОЗВОЛЕНО І ЩО ЗАБОРОНЕНО ЇСТИ У ДНІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ?

Великий піст є постом суворим. Тобто окрім м’яса, молока, яєць, масла та жирів тваринного походження, у дні Великого посту заборонено вживати й рибу. До того ж існує благочестива традиція — перший тиждень посту проводити у сухоядінні, тобто, деякі благочестиві християни беруть на себе подвиг не вживати рослинної олії та не варять у ці дні ніяких страв. Існують і інші особливості та традиції Великого посту, про які можна дізнатися з літератури або запитати у духівника чи парафіяльного священика.

Але головне треба не забувати, що піст тілесний є допоміжним у постуванні духовному. І голод тілесний, що народжується в нас у ці дні, повинен перерости у голод за Христом та Божою благодаттю. До того ж існує дуже влучне висловлювання, що під час посту перш за все треба утримуватися від того, щоб поїдати один одного. Це головне.

ЩО Б ВИ ПОРАДИЛИ ТИМ, ХТО ВИРІШИВ ПОСТУВАТИ ВПЕРШЕ?

По-перше, пригадати слова Самого Христа, який каже: “... іго Моє добре, і тягар Мій легкий” (Мф. 11, 30). Тобто не треба думати, що постувати — це сумно і важко. Християни традиційно називають піст радісним та легким — справжньою весною душі.

По-друге, нізащо не залишати розпочатої справи посту. Піст — це шлях. І якщо трапляються падіння, треба знаходити у собі сили підводитися і крокувати далі.

І останнє, піст — це не дієта. Тому треба пам’ятати, що головним є піст душі. Тому необхідно приділити увагу молитві і добрим справам. Необхідно читати Святе Письмо, відвідувати храм, сповідатися, причащатися Святих Христових Тайн, допомагати ближнім, відвідувати хворих тощо.

При цьому треба пам’ятати слова Христа про те, що піст не повинен бути зовнім, для людей, а внутрішнім, таємним, і тоді “Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно”

(Мф. 6, 18).

ЯК ПОСТУВАТИ ХВОРІЙ ЛЮДИНІ, ЯКІЙ ЛІКАРІ ВСТАНОВИЛИ ДІЄТУ?

Піст — це боротьба з гріхом через утримування від певної їжі та обмеження власних бажань заради духовного зростання. Певний раціон їжі не є метою посту, а лише засобом її досягнення.

Тому, якщо лікар, який лікує тіло, встановив дієту, її треба виконувати. Але окрім тіла у людини є й душа. Якщо у нас проблеми зі здоров’ям тілесним — ми звертаємося до лікаря за порадою. Так само, за порадою з приводу здоров’я духовного треба звертатися до священика, який і порадить як бути конкретній людині у конкретній ситуації.

Правила посту у Православній Церкві передбачають можливість його пом’якшення для хворої людини. Але ступінь цього пом’якшення ви повинні з’ясувати у свого духівника або парафіяльного священика. Отримавши від нього благословення, ви зможете і виконати дієту і не порушити піст.

КАЖУТЬ, ЩО ТИМ, ХТО ПОДОРОЖУЄ, ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ПОРУШУВАТИ ПІСТ. ЧИ ЦЕ ДІЙСНО ТАК?

Дійсно, для тих, хто подорожує, піст послабляється, але не відміняється.

До того ж, правило послабляти піст для подорожуючих було впроваджене в життя, коли подорож була випробуванням, пов’язаним зі значними фізичними навантаженнями та тривала від декількох днів до кількох місяців, а іноді й років.

Сьогодні транспорт і обслуговування на ньому розвинуто так, що подорожування перестає бути випробуванням. А якщо подорожувати легко, то й постувати під час такої подорожі не важко.

Коли ж під час подорожі Вас супроводжують, зустрічають або приймають люди, що не постують, або з інших причин не має можливості суворо дотримуватися правил посту, тоді дозволяється послаблення посту як виняток, а не як правило для подорожуючих.

До того ж, піст може бути послабленим для літніх людей, хворих, дітей та вагітних жінок, але все це може бути лише з благословення Церкви.

ЧИ МОЖЛИВО ПОСТУВАТИ ЛИШЕ ПЕРШИЙ ТА ОСТАННІЙ ТИЖНІ ПОСТУ?

Дійсно існує традиція постувати тільки перший і останній тиждень посту. Але назвати таку традицію благочестивою неможливо.

Можливо й праві ті, хто каже, що краще постувати так, ніж ніяк.

Але з іншого боку напівпіст — це не піст. З точки зору церковних канонів, порушення посту — є порушенням посту. А для того, щоб послабити або припинити піст, потрібні поважні причини. Одна з них — це хвороба. Але й в такому випадку треба порадитися і взяти благословення у духівника або парафіяльного священика.

До речі, постувати першу і останню неділю посту, на прохання батьків, можна благословити дітям-підліткам, які тільки-но починають постувати.

Але треба завжди пам’ятати, що існує Церковний Устав, який ми повинні намагатися виконувати. А згідно з уставом — Великий піст є постом сорокаденним, а не постом першого і останнього тижня.

ЯК ПОСТУВАТИ ДІТЯМ?

Суворість дитячого посту вирішують батьки, але не треба бути занадто суворими. Дитина повинна свідомо сприймати піст, а не вбачати в ньому тільки заборону або, ще гірше, покарання.

Треба щоб піст був під силу дитині. Якщо немовля не може обійтися без цукерок, то краще дати йому цукерки, ніж провокувати його на нещирість.

Традиційно до семи років діти не обмежуються у їжі. Для немовлят піст — це не сваритися, не лаятися з друзями, слухатися батьків і допомагати їм по господарству. Дитині інколи можна нагадати, що у піст доречно обмежити час на перегляд телевізора чи комп’ютерні ігри.

Добре було б, коли б батьки під час посту взяли за традицію читати дітям Святе Письмо або житія святих.

Але головне, що треба пам’ятати батькам: не можна вимагати від дитини робити те, чого вона поки не розуміє або не усвідомлює.

З ЯКОГО ВІКУ НАЛЕЖИТЬ РОЗПОЧИНАТИ ПІСТ ДІТЯМ? ЧИ ПОВИННІ ПОСТУВАТИ НЕМОВЛЯТА?

Піст — це аскетичний подвиг людини, який потребує поступовості та підготовки. У традиційних церковних сім’ях це питання вирішується поступовим навчанням дитини свідомому посту.

Взагалі, для дітей піст може починатися з певних тимчасових обмежень. І не тільки в їжі. Це може бути й відмова від перегляду деяких телепрограм, музики або комп’ютерних ігор. Важливо, щоб це був вибір дитини, а не заборона батьків.

Розпочинати привчати дитину постити можна з часу першої сповіді, тобто приблизно з 7 років. Саме з цього віку Церква перестає вважати дитину немовлям. Але й до церковного повноліття ще дуже далеко.

Тому, дивлячись на батьків, маючи їх за приклад, дитина повинна навчатися основам віри і християнського життя і зробити свій свідомий вибір і сказати: “Я хочу і буду постувати”.

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ПЕРШОЇ СПОВІДІ?

Найкращою підготовкою до першої сповіді повинна бути сімейна традиція регулярно відвідувати храм разом з дитиною, де батьки самі регулярно сповідаються та причащаються Святих Христових Таїн.

Іноді батьки занадто хвилюються перед першою сповіддю дитини, намагаються розповісти все за дитину або, навіть, давати поради священику. Цього робити не треба. Можна сказати, що сповідь це засіб виховання дитини, але вихователем під час сповіді є Сам Господь. Сповідь — це Таїнство, тому і звершується воно благодаттю Божою. В це треба вірити і не хвилюватися.

Перед першою сповіддю з дитиною можна спокійно і довірливо поговорити, але ні в якому разі не лякати її пекельними муками або покаранням для грішників.

Традиційно, до першої сповіді діти підходять в 7 років. Саме в цьому віці дитина починає ходити до школи. В неї з’являється відповідальність, її дії та поведінка оцінюються вчителями. Можна сказати, що перша сповідь — це як 1 вересня для першокласників.

В сім років і до Церкви дитина приходить як до Школи справжнього життя, де Учитель — Христос, і де треба навчитися бути справжнім християнином. Священик і батьки — лише помічники на цьому шляху.

ЯК ЧАСТО ТРЕБА ВОДИТИ ДІТЕЙ ДО СПОВІДІ ТА ПРИЧАСТЯ?

“Дозвольте дітям приходити до Мене” — говорить Господь (Мк. 10, 14). Щоб жити людина потребує їжі. Потребує харчування і душа. Святе Причастя — є головним засобом підтримки душевних сил людини. Як часто причащати дитину? Якщо це немовля, то під час кожної літургії, на якій дитина присутня з батьками, і якщо саме причастя було метою відвідин храму. Регулярне причастя — залог духовного та тілесного здоров’я дитини. Лікарі свідчать, що дитина, яка регулярно причащається, росте здоровішою та навіть уникає родинних хвороб. Дуже багато свідчень і про чудесні зцілення дітей після причастя.

У віці 2–3-х років вже можна вимагати, щоб дитина зранку перед причастям нічого не їла і не пила. З семи років дитина починає сповідатися, тобто вже відповідає за свої вчинки. З цього віку вже потрібна порада духівника щодо терміну сповіді та причастя.

Але вважаю, що треба прислухатися до поради великого угодника Божого преподобного Серафима Саровського, який радив підліткам сповідатися і причащатися не менш ніж раз на місяць.

ЯКЩО ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ В ПІСТ, ЯК ЙОГО ПРАВИЛЬНО ВІДСВЯТКУВАТИ?

Існує благочестива православна традиція утримуватися від святкувань протягом посту. Бо у людини, яка перебуває у каятті та спокутуванні гріхів, повинен бути і настрій відповідний. Тому за краще було б перенести святкування дня народження на Світлу седмицю —  перший тиждень після Пасхи, коли весь православний люд святкує і радіє.

Але, якщо ви все ж таки вирішили святкувати свій день народження в піст, то й проводити його бажано відповідно. Пісний стіл теж може бути святковим, а пісні страви смачними і вишуканими. Від надмірного вживання алкоголю християнам необхідно утримуватися не тільки в пісні дні. А розважальну музику і танці для молоді можна замінити музикою класичною і братським спілкуванням.

І таке свято може стати справжньою дієвою проповіддю для ваших друзів, які ще не живуть церковним життям.

ЯКЩО В ПІСТ ЗАПРОСИЛИ НА СВЯТО, ВІДМОВИТИСЯ НЕМОЖЛИВО, А НА СТОЛІ НЕПІСНА ЇЖА? ЯК СЕБЕ ПОВОДИТИ?

Святе Євангеліє навчає нас, що піст, перш за все, повинен бути перед Богом, а не перед людьми. Тому, якщо немає можливості утриматися від участі у святкуванні, то завжди існує можливість утриматися від споживання непісної (скоромної) їжі.

І це зовсім не обов’язково робити з викликом для оточуючих. Пам’ятайте, що від Вашої поведінки буде залежати, чи виникне бажання жити християнським життям у того, хто поки що не постує. Якщо люди, які поруч з Вами, знають, що ви постуєте, але все одно вмовляють Вас скуштувати скоромної їжі, то краще відмовитися без злості, але переконливо. Знайте, що це спокуса не стільки для Вас, скільки для цих людей, які за Вашою поведінкою будуть судити про Церкву і церковних людей. А як вчить Святе Письмо: “...горе такій людині, через яку спокуса приходить…” (Мф. 18, 7).

ЧИ ВВАЖАЮТЬСЯ МОРЕПРОДУКТИ (НАПРИКЛАД, КАЛЬМАРИ, МІДІЇ, КРЕВЕТКИ) РИБНИМИ БЛЮДАМИ? ЯКЩО НІ, ТО ЧИ МОЖНА ВЖИВАТИ ЇХ У ПІСТ?

Дійсно, за церковною традицією кальмари, мідії, креветки, а також краби, раки, устриці та омари не вважаються рибними блюдами. Про те, що їх дозволяється вживати у суботні та недільні дні посту, є вказівка у богослужбовому уставі – Типіконі. На Святій Горі у недільні дні, навіть під час посту, вживають восьминогів.

Але, ми живемо не в Греції, і продукти, про які йдеться, у нас є делікатесами і коштують вони значно дорожче за м’ясо. А піст – це не час для зайвих ласощів. Тож краще, кошти, які ви заощадите, купуючи традиційну пісну їжу, витратити на допомогу безпритульним та нужденним.

Хоча, можливо, саме морепродукти можуть стати прикрасою вашого столу під час свят, які припадають на піст.

ЯК ЦЕРКВА ВІДНОСИТЬСЯ ДО ВЖИВАННЯ У ПІСТ СОЄВОГО МОЛОКА АБО СОЄВОГО М’ЯСА?

Соєві продукти не є скоромними, і тому їх можна вживати у піст.

Але треба звернути увагу на головну особливість посту. Піст – це не дієта. Піст – це аскетичний подвиг самообмеження заради Христа. А про яке самообмеження або аскетичний подвиг можна говорити, коли ви схотіли молока – будь ласка, ось вам штучне молочко. Скучили за м’ясом – будь ласка, ось вам штучне м’ясо.

Тому, гадаю, що такі продукти скоріше для дітей, або новоначальних, тобто тих, хто лише привчається постувати. До того ж такі блюда можуть урізноманітнити святковий стіл під час посту.