Піст і молитва

В одному з євангельських оповідань розповідається про милість, яку Господь виявив до одного нещасного юнака, одержимого бісом німоти і глухоти.

Поки Христос молився, батько юнака звернувся до апостолів із проханням допомогти його нещастю, але апостоли не змогли йому допомогти. Коли Христос спустився з гори, батько зі сльозами підійшов до Нього. Христос запитав батька, чи має він віру? Батько відповів: “Вірую, Господи! допоможи моєму невірству” (Мк. 9, 24). По вірі батька Господь зцілив хворого юнака, вигнавши з нього нечистого духа. На запитання апостолів: чому вони не змогли вигнати його, Христос відповів, що “цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту” (Мк. 9, 28–29) .

Не випадково у дні Великого посту Свята Церква пропонує нашій увазі саме це євангельське оповідання. Дні святого посту Вона визначає для нас як дні лікування наших душ. Своїми молитвами, вченням і Таїнствами Церква зціляє нас, виганяючи з нашого серця всяку нечистоту, що утворилася в ньому і мучить нас.

Слава Богу, що ми з вами не одержимі бісом, порівняно здорові, якщо можемо приходити у святий храм, щоб молитися Богу і прославляти Його милосердя. Однак кожний з нас одержимий тяжкою недугою, яка мучить нас — гріхом. І звільнитися від цієї недуги можна тільки за допомогою посту і молитви. І це зробити необхідно, тому що гріх затьмарює в нас образ і подобу Божу, тому що гріх руйнує нашу душу і тіло, заступає від нас світло Христове і правду життя, тому що гріх позбавляє нас людської гідності.

Що ж казати про самі гріхи, їх так багато і вони такі знайомі кожному з нас своєю гіркотою і руйнівними наслідками. Все це ми знаємо, відчуваємо і переживаємо, а на те, щоб подолати гріх, не допустити його зародження, зупинити його розвиток, викорінити в собі злі гріховні звички і пороки, у нас не вистачає сили і мужності.

Гріх, як тяжка і небезпечна недуга, приходить від диявола. У нашій слабкості диявол знаходить для себе силу. Перемогти цю силу можна тільки молитвою і постом. Святі отці вчать, що молитва і піст — це два крила, завдяки яким душа людини може підноситися над життєвою суєтою, може здійматися до неба, до спілкування з Богом. У ці дні Церква пропонує нам окрилитися молитвою і постом, щоб, уникаючи спокус і падінь, досягати вершин святості, підноситись до Бога.

Дві чесноти, про які йде мова і завдяки яким ми маємо можливість злетіти від юдолі земної в обителі Царства Божого, не легко здобуваються. Піст і молитва — це велика праця, подвиг усього життя. Але без праці нічого не дається людині в житті, без праці не вдається і справа порятунку. Господь благословив людей на працю. Господь допомагає людині в її трудах, вінчає успіхом кожне добре починання. Його допомога нехай перебуває з нами у дні святого посту, у справі нашого покаяння, у подвигу посту і молитви.

Якщо ми слабшаємо в подвигу, відповідно слабшає наша віра. Але і тут помічник нам — Господь, у Якого треба просити спасительного дару зі словами скорботного батька: “Вірую, Господи! допоможи моєму невірству”. Амінь.

Проповідь Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України