Православные храмы

Храм преподобных Антония и Феодосия Печерских (Южное кладбище)

25 сентября 2010 года, по благословению Блаженнейшего Митрополита…

Покровский храм в Бортничах

Приходская церковь села Бортничи. Деревянная церковь в селе Бортничи,…

Трапезная церковь Флоровского монастыря

Памятник архитектуры украинского барокко, составная часть ансамбля…

Публикации

“За что так упорна болезнь моя и рана моя так неисцельна?..” (Иер. 15, 18)

Об актуальности проблемы ВИЧ/СПИДа, думаю, не стоит и говорить. По статистике…

Торжество Православ’я

В першу неділю Великого посту Свята Церква торжественно згадує перемогу…

Традиции православного воинства

Русское воинство не единожды проявляло свою доблесть. Наше воинство под…

Праведному Симеону було обіцяно, що він не помре, доки не побачить Христа Спасителя. У сороковий день після Різдва Христового Матір Божа, Пречиста Діва Марія, за старозавітним звичаєм принесла Свою Божественну Дитину в храм.

У цей час у храмі був старець Симеон. Він впізнав Христа Спасителя, узяв Його на свої руки і промовив чудову молитву, яку ми донині повторюємо: “Ныне отпущаеши раба Твоего, Владыко... с миром...”. При цьому була присутня Анна пророчиця, яка теж прославляла Бога.

Цілком ймовірно, що в храмі були й інші люди, але вони не впізнали Христа Спасителя, не помітили Його.

Свято Стрітення — це свято зустрічей: зустрічі праведного Симеона з Господом, людини з Богом, Старого Завіту з Новим. Це свято нашої зустрічі з Господом Іісусом Христом.

Людина зустрічається з Богом у молитві, в горі і хворобі, у стражданні, біля нужденного і, особливо, у Таїнстві Святого Причастя. Однак часто трапляється, що ми не помічаємо, не впізнаємо Бога, проходимо повз Нього. У чому ж причина, чому так буває? Причин тут багато, і вони різні, але найчастіше — це наша сердечна нечистота, що вкриває завісою наші духовні очі, і ми не можемо бачити те, що має бути очевидним і сприймається усіма. “Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать”, — говорить Сам Господь (Мф. 5, 8). Чистота серця — це перше і необхідне, що допомагає нам бачити Бога, наблизитися до Нього і жити з Ним і в Ньому. Ось чому так часто свята Церква від імені всіх і за всіх нас повторює у своїх молитвах: “Сердце чисто созижди во мне, Боже, и дух прав обнови во утробе моей”.

Ми сказали, що нинішній день — це день нашої з вами зустрічі з Христом Спасителем. Зустрічі ці бувають у нас впродовж всього життя. Колись наші благочестиві матері (нехай воздає їм Господь Своїм милосердям!) принесли і нас з вами в храм і поставили перед Богом. Потім ми виросли, змужніли, набралися розуму і, відвернувшись від божественного шляху, пішли широкими шляхами мирського суєтного життя...

Можливостей зустрітися з Богом безліч. Вони даються нам, земним, як запорука милості Божої, як запорука неминучої останньої і найрішучішої зустрічі після смерті, у житті вічному. Заради цієї останньої зустрічі свята Церква кличе, слово Боже вчить, досвід християнського життя підтверджує необхідність якомога частіше зустрічатися з Богом у цьому житті. Про цю неминучу зустріч треба пам’ятати, до неї треба готуватись. Остання зустріч не залежить від нашого бажання: можна в цьому світі свідомо чи несвідомо зневажати зустрічами з Богом, відкидати їх, але та, остання, зустріч не залежить ні від нашого бажання, ні від нашої готовності.

Господи! Сподоби нас пройти земний шлях, з миром промовити своє “ныне отпущаеши...” і, зустрівшись з Тобою, почути не грізне — “...ідіть від Мене, прокляті... Я не знаю вас” (Мф. 25, 41), а милостиве Твоє слово: “Прийдіть, благословенні Отця Мого” (Мф. 25, 34). Амінь.

Проповідь Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

ukrline.com.ua Mu Rambler's Top100 ya.ts ya.me