У давні часи наші благочестиві предки під час сварки в домі казали: “Хоч святих винось...”. Тобто, люди мали страх Божий, їм було соромно сваритися чи непристойно поводитися в домі, де з кожної стіни на них дивляться лики святих угодників Божих, святі ікони з зображенням Іісуса Христа і Богородиці.

Звичайно, зараз інші часи — далеко не в кожному домі є святі ікони, та й благочестя, висока моральність і цнотливість не в пошані.

До цього ми вже звикли. А до чого серце не може звикнути, так це до настирливого нав’язування нам західного, комерційного, суто споживацького способу життя.

“А ти хочеш жити як у Європі?” — запитують усіх з величезних плакатів-бігбордів, розраховуючи на одну-єдину відповідь: “Звичайно, хочу”.

А якщо я не хочу жити як у Європі, якщо не лежить душа і навіть противиться цим безкінечним європейським та світовим стандартам? А милішого, красивішого міста, ніж Київ — хай пробачать мені мешканці інших чудових міст — немає в цілому світі, не те що в Європі.

Але перейдемо до суті. Найбільше допікає нав’язування нам, людям із віковічними, добрими і дуже красивими традиціями, вбогих, сороміцьких, а то й відверто сатанинських “свят”. Одним з них є свято “Хелоуін”. Саме слово “Нalloween” це перекручене “Аll Нallows Eve” — “Вечір напередодні Дня усіх святих”, який бере свій початок з ірландського повір’я, ніби в цей день безплотні духи всіх померлих за минулий рік виходять знову у світ, щоб заволодіти живим тілом і продовжити таким чином свої земні дні. Правда, за іншим повір’ям, небіжчики спокійно лежать у своїх домовинах, а вилізає уся нечиста сила і тому, аби вберегтися від зла, треба стати “своїм серед чужих”, тобто перевдягтися у якесь чудовисько — вурдалаку, відьму, домового, привида. Обов’язковим символом “Хелоуіна” є гарбузова голова — своєрідний символічний симбіоз збору врожаю, злобного духа й вогню.

Католицька Церква і справді 1-го листопада вшановує усіх святих, яких вона канонізувала. Не всіх померлих, а саме святих.

А наша Православна Церква День усіх святих вшановує в перший тиждень після Тройці. Це свято перехідне, і випадає весною чи літом, і аж ніяк не восени. А 1-го листопада наша Свята Церква вшановує пам’ять святого мученика Уара, якому дано особливий дар від Бога — молитися за людей, які померли нехрещеними.

Але на пострадянському просторі завжди усе перекручують і впадають у крайнощі, особливо при запозиченні чогось із Заходу.

Зовсім не враховуються традиції і особливості менталітету нашого народу. Просто механічно переносять на наші терена абсолютно чужі, не притаманні нам звичаї. А ми, на жаль, “ковтаємо” ці нововведення, навіть не задумуючись, якої шкоди собі і своєму майбутньому завдаємо. Яка духовність полонить серця наших дітей, які в школах розмальовуються і вдягають на себе костюми нечистої сили, сміючись над тим, чого вони навіть не розуміють. При цьому про Бога, про Спасителя всього людства їм часто навіть не відомо. Страшна картина — священиків у школу не пускають, а для нечистої сили двері відкриті.

У зв’язку з цим Міжконфесійна рада Криму “Мир — дарунок Божий” поширила звернення, в якому закликала керівників закладів освіти, педагогів, батьків утриматися від святкування “Хелоуіна” в навчальних закладах.

“Це свято, — йдеться у зверненні, — за своєю суттю є антихристиянським. Незважаючи на розважальну трансформацію в сучасній західній масовій культурі, він не втратив свого розтлінного впливу, тому участь у подібних “святах” є духовно небезпечною для кожної людини”.

Добре починання. Побільше б таких.

Олена ГОЛОВІНА