Православные храмы

Храм преподобных Антония и Феодосия Печерских (Южное кладбище)

25 сентября 2010 года, по благословению Блаженнейшего Митрополита…

Храмовый комплекс Архангела Михаила (в Дарнице)

В год 1000 летия Крещения Руси было принято решение о строительстве…

Храм иконы Божией Матери «Взыскание погибших» (на Соломенке)

5 ноября 2011 года, в Киевском скверике - на пересечении улиц…

Публикации

“Высшая преданность Богу и ближним”. Святые новомученики Холмские и Подляшские

16 июня, в ознаменование 1015-й годовщины Владимир-Волынской епархии и 10-летия…

Митрополит Владимир: “В свой день рождения молюсь вместе с прихожанами”

Накануне своего дня рождения Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины…

Зачем нам страдания и скорби (Поучения современных подвижников благочестия)

“Почему Бог попускает, чтобы добродетельные люди терпели ужасные болезни?”

Усе в Божому світі має свою мету і своє призначення. Кожен подих по-своєму хвалить Творця і служить загальній користі. Усе в житті повинне приносити свої плоди.

Дерево, що не приносить плоду, приречено на винищування. Людина — вінець творіння. Начальник життя Бог очікує від людини визначених плодів. Тому нам повинні бути близькі слова святого Євангелія: “Створіть же достойний плід покаяння” (Мф. 3, 8).

Продовжуючи свій життєвий шлях, ми неминуче наближаємось до тієї межі, за якою вже немає можливості приносити добрі плоди. Господь, який створив світ, любить справу рук Своїх — людину, створену за образом Його і подобою, чекає від нас добрих плодів, поки ми маємо для цього можливість. Час Великого посту, братія і сестри, є для нас Божим даром, користуючись яким можна здобувати достойні плоди у славу Божу, для власного спасіння. Необхідно скористатися цим даром для того, щоб принести гідні плоди правди і миру, покаяння і святості, без яких неможливо наслідувати Царство Боже. Без Бога ми не можемо нічого робити, однак, і без нашої волі Господь не може врятувати нас. Він — святість, ми — неміч. Усвідомлюючи це, свята Церква у дні Великого посту звершує особливі молитви, просячи Господа зміцнити наші сили і подвигнути нас на справу покаяння. Покаяння — це лікування й очищення, це можливість принести Богу добрі плоди. Покаяння поєднане з багатьма труднощами. Царство Боже, за свідченням Святого Євангелія, не дається так просто, воно добувається зусиллям і працею, і лише той, хто доклав багато зусиль, може його унаслідувати.

Що ж потрібно від того, хто приступає до покаяння, до сповіді? Що необхідно для того, щоб сповідь була щирою, богоугодною і спасенною? Від того, хто кається, потрібно свідоме засудження гріхів своїх, твердий намір виправити своє життя, віра в Христа і надія на Його милосердя.

Отже, насамперед нам потрібно самозасудження. Якщо ми не бачимо своїх гріхів, треба молитися Богу, щоб Він допоміг їх побачити. Не випадково так часто в церкві повторюються слова молитви святого Єфрема Сиріна: “Господи! Даруй ми зрети моя прегрешения”.

Також потрібно мати щире бажання і намір змінити своє життя. Звернімо й на це увагу. Будемо намагатися, прийнявши Таїнства Сповіді і Причастя, не повторювати беззаконь, не обманювати більше себе, не брехати Богу, зневажаючи цим Божественні Таїнства.

Від нас потрібна віра у Христа і надія на Його милосердя. Кожний, хто приступає до сповіді, повинний вірувати, що Сам Христос приймає його сповідання, і Він один сильний очистити і врятувати. За нас Він пролив Свою святу Кров, яка очищає нас, якщо маємо сердечну віру і добрі наміри. “Майте віру Божу” (Мк. 11, 23); “По вірі вашій нехай буде вам”, — говорить Господь (Мф. 9, 29).

У дні святого Великого посту подбаємо про виправлення нашого життя та принесемо Богу спасительні плоди покаяння. Амінь.

Проповідь Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

ukrline.com.ua Mu Rambler's Top100 ya.ts ya.me