Православные храмы

Храм святителя Николая Мирликийского (на водах)

Инициатива строительства уникального храма на Днепре принадлежала…

Введенский и храм на Подоле (с пределом благоверного князя Александра Невского)

В течение десяти веков с этого места возносились к Богу молитвы о…

Храм святителя Николая Мирликийского (у Дарницкого вокзала)

Освящение места закладки храма состоялось в день престольного…
Публикации

“Если выживу — стану священником”

Такой обет в Кандагаре дал Богу “афганец” Петр Квашнин. Он стал священником и…

Адамант веры

О святом патриархе-мученике Гермогене – ревностном защитнике Православия

Традиции православного воинства

Русское воинство не единожды проявляло свою доблесть. Наше воинство под…

Не шукай допомоги у нечистої сили

У передноворічні дні газети і журнали заповнені рецептами різних гадань: на картах, свічках, воді, кавовій і чайній гущі, по руці, із дзеркалами, півнями, соломою, овочами, різними предметами одягу і домашнього начиння — і так далі, і тому подібне.

Докладно розповідається, як ворожили наші предки і герої класичних літературних творів, описуються давні язичницькі обряди. І все це подається як невід’ємна частина християнських свят — Різдва, Нового року, Водохрещення.

А між тим, відношення нашої Церкви до тих, хто ворожить, цілком негативне. Відповідно до правил

свт. Василія Великого, люди, що займаються ворожінням, заслуговують такого ж церковного покарання, як і вбивці. Відповідно до правил VI Вселенського Собору, християни, які звертаються за допомогою до чарівників, підлягають шестирічній єпитимії (тобто відлученню від причастя), так само, як і віщуни, а також ті, хто робить талісмани. Тих, хто не відвертається від цієї справи, взагалі відлучають від Церкви.

Жорстко настроєний до гадателів, ворожок, чаклунів, тобто до представників окультних наук, Старий Завіт: “Не повинен знаходитися в тебе той, хто проводить сина свого чи дочку свою через вогонь, віщун, гадатель, ворожка, чарівник, обаятель, що викликає духів, чаклун і той, хто запитує мертвих; тому що мерзотний перед Господом той, хто робить це, і за ці мерзотності Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого; будь чистим перед Господом Богом твоїм” (Втор. 18, 10–13).

Окультисти входять в духовний світ, не очистивши свою душу покаянням, всупереч церковній забороні. Вони діють не благодаттю Божою, а через світ негативних духовних сил — світ бісів. А це приводить не тільки до важких, часом трагічних наслідків для тих, хто бере в цьому участь, але і погіршує моральний мікроклімат у їхніх родинах і трудових колективах.

На жаль, зараз гадання, особливо на картах, набуло таких розмірів, що виникають найсерйозніші побоювання за психічне здоров’я багатьох наших співгромадян. Але ж варто знати, що людина, яка бере в руки карти, перетворюється в медіума, посередника між земним світом і світом темних духів. Карти — це один з різновидів спіритизму, тобто системи надприродних стосунків людей з духами. Кожна карта являє собою число, пояснення їй дає фігура, що є пантаклем (пантакль — предмет чи накреслення, яке має магічну силу заклинання духів). Навіть просто перетасовуючи карти, тобто роблячи неусвідомлені заклинальні дії, гравці підключаються до піднебесного демонічного світу, який, у свою чергу, впливає на людей і намагається якнайчастіше спонукувати їх знову звертатися до сил пітьми, поступово опановуючи помислами і волею граючих. Часто самі професійні гадальники визнають, що згодом зображення на картах, які випали, уже не мають  вирішального значення у визначенні подальших подій — настільки віддають вони себе у владу “всезнаючих” духів.

Священик Родіонов у своїй книзі ”Люди і демони” пояснює:

“Людина пристрасна і гріхолюбива — чудове місце для темних духів. Роздмухуючи в ній енергію пристрастей, яка пожирає її життєві сили, демон живиться і підсилюється в такому середовищі. Крім того, захопивши  грішника, темний дух використовує його тіло як інструмент для ще більшого насолодження пристрастю”.

Добровільне звертання до “ангелів пітьми” неминуче приводить до болісного рабства. Демон, опанувавши особистістю хоча б раз, уже не залишає її доти, доки або не зробить схожим на себе, або не доведе до самогубства. Стандартними наслідками бісоспілкування є розлади волі і психіки, різного роду одержимості, виснажливі марення, маніакально-депресивний психоз, виснаження організму в результаті “енергетичного підключення”, депресія (гріх зневіри). І, нарешті, — самогубство.

Усе! Диявол одержав те, чого домагався — нерозкаяну душу людини, відірвану і відведену ним від Бога.

Але багато людей все-таки звертаються до Церкви за допомогою. Чаклуни, картярі, гадальники на сповіді — тепер явище дуже часте. Хоча звільнитися від влади пітьми непросто. Сатана всіма силами намагається утримати здобич, яка  вислизає з його рук. Святитель Іоанн Златоуст сказав: “Якби тільки дозволив їм Бог показати нам їхній страшний огидний образ, то ми б збожеволіли. Наше грубе матеріальне тіло слугує рятівною завісою, що захищає нас від безпосереднього видіння бісів, які могли б привести до божевілля тих, хто їх бачить”.

Але, як стверджує Церква, наше падіння Бог не залишив Своїм Промислом і в поміч кожному дає Ангела Хранителя. У свою чергу диявол — розбещувач єства, лукавий і злий, шкодить людському життю.

Кожен з нас, перебуваючи між ангелом і демоном, сам робить одного сильнішим від іншого, вільно обираючи вчителя. Отже, чи варто захоплюватися гаданнями? Якщо ви атеїст і не вірите в духів, то навіщо даремно витрачати час? Якщо віруючий, — то до чого свідомо віддавати себе владі “князю пітьми”? Але, якщо ви усвідомлено вступаєте в контакт з темними духами, — то як вас тоді називати?

Підготувала Варвара ІВАНОВА

 
Поиск на сайте
Календарь
ukrline.com.ua Rambler's Top100 ya.ts ya.me Mu