Тлумачення Священного Писання — справа досить непроста. Адже Слово Боже вміщує у собі багато чого незрозумілого, таємничого, загадкового, і тому лише деякі святі отці брались за його тлумачення. А хто береться за це діло тільки заради марнославства, той тяжко грішить.
Один монах, прочитавши у Писанні вислів: “Дбайте не про їжу тлінну” (Ін. 6, 27), — подумав, що, виходячи з цих слів, людині треба жити подібно безтілесному ангелу, а працювати і турбуватись про добуття їжі — гріх. Потрібно сказати, що ці слова Господом Іісусом Христом були сказані з приводу чудесного насичення Ним п’ятьма хлібами численного народу. На другий день після цього дива народ почав шукати Іісуса, щоб Він повторив це. І ось Господь наставляє шукачів чудес, щоб вони не чекали від Нього тлінної їжі, яка була подарована вчора, а турбувались про нетлінну їжу, тобто про таємниче з’єднання з Ним, яке Він влаштував для всіх у Таїнстві Євхаристії. Інок цього не зрозумів. Також неправильно він тлумачив і зауваження Марфі, яке їй зробив Господь: “Марфо! Марфо! ти турбуєшся і клопочешся про багато чого, а одного тільки треба” (Лк. 10, 41–42).
Прийшов одного разу той інок на Сінайську гору до преподобного Силуана і, побачивши його учнів, які працювали, сказав преподобному, що працювати, як сказано у Слові Божому, є гріхом. Може, хтось би і повірив його нерозумному тлумаченню, але не Силуан, який був людиною мудрою і благодаттю Божою просвітлений. Він зрозумів всю безглуздість такого тлумачення і незабаром навчив безталанного учителя.
Звернувшись до свого учня Захарії, він сказав: “Відведи його в порожню кімнату”. Той відвів, і коли пройшло трохи часу, іноки сіли обідати. Зачинений гість через вікно бачив все і думав: “Ось зараз і мене покличуть”. Проте його ніхто не кликав. Терплячи голод, він вийшов з кімнати і сказав преподобному: “Ви, отче, їли сьогодні чи ні?”. “Їли”,— відповів старець. “Що ж ви мене не покликали?”— продовжував гість. Силуан сказав: “А для чого кликати тебе? Ти людина духовна і їжі не потребуєш. А ми тілесні і хочемо їсти, тому заради цього працюємо. Ти ж сам про себе говориш, що вибрав найкращу частку. То ж читай книги і будеш ситим духовними словами”. Засоромившись, гість, на щастя, втямив своє нерозумне тлумачення і впав старцю в ноги. Старець простив його і при цьому підмітив: “Не забувай, що і від тілесної праці є користь. Адже і Марія була похвалена заради Марфи на трапезі”.
Отож, будьте обережними при тлумаченні Слова Божого. Читайте його, повчайтесь у ньому, шукайте пояснень на нього святих отців і духовних пастирів. Але не треба думати, що ви самі можете краще інших розуміти його і особисті вільні тлумачення нав’язувати іншим. Арій, Македоній, Несторій, Євтихій і подібні їм, безперечно, були розумними і освіченими людьми, але через вільне тлумачення Слова Божого до чого дійшли? Скільки душ вони погубили? Самі знаєте. Отож, будьте обережними при тлумаченні Слова Божого.
Підготувала Олена СКРИННИК
| ← Церковь Рождества Пресвятой Богородицы | Взірець побожності і служіння → |
|---|