Доказом того, що наша Церква є істинною, святою і православною, є те, що в нашій Церкві, як і раніше, здійснюються чудеса і, віримо, будуть здійснюватись. А у розколі істинних чудес не було, не буває і не буде.

Щоб упевнитись у цьому, наведемо такий приклад.

Грецький цар Валент, єретик-аріанин, закрив православні церкви у державі, віддав їх аріанам і наказав вигнати всіх православних єпископів. Останні сказали царю: “Перш, ніж виконати свій наказ, дозволь Василію Великому вступити у співбесіду про віру з аріанами. Якщо вони переможуть Василія, то ми всі беззаперечно покоримося тобі”. Цар згодився і закликав Василія до Нікеї. Василій сказав Валенту, що його з аріанами розсудить Бог, і зробив так. Він повелів закрити двері однієї з церков і сказав аріанам: “Чи хочете розсудити, чия віра права через ці двері? Якщо по молитві вашій вони відкриються самі собою, будемо вважати, що правда ваша. Якщо ж відкриються по нашій молитві, тоді всі повинні визнати, що православно віруємо ми, а не ви”. Аріани погодились і зранку до вечора вони молились, щоб відкрились двері, але з того нічого не вийшло.

Потім настала черга православних. Свт. Василій з людьми підійшов до церкви, прихилив коліна і став молитися. І раптом пролунав сильний грім, і церковні двері відчинилися. Всі жахнулися і прославили Бога. Цар звелів повернути церкви православним, нагородив Василія щедрими дарунками і відпустив з миром.

Приклад переконливий. Єретики-аріани молились цілий день, щоб відкрились церковні двері, але даремно. Помолились православні, і двері відкрились самі собою. З цього видно, що з православними була благодать Божа, з якою віруючому все можливо, а у єретиків не було благодаті, і тому їхня молитва залишилася марною.

Те саме відбувається і тепер. В Православній Церкві і зараз відкриваються нетлінні мощі святих, при яких силою Божою здійснюються різноманітні чудеса. Ті ж чудеса відбуваються і від мощей святих угодників Божих, які прославились раніше, і від святих ікон, та інші чудеса від Господа.

Нам слід уникати всіляких розколів і дивитись, “щоб хто не звабив нас філософією й пустою оманою за переказом людським, за стихіями світу, а не за Христом” (Кол. 2, 8).

Підготував Павел СОЛОГУБ