Господь прийшов на землю і втілився заради людини. Він благоволив зріднитися з людиною не тільки духовно, але й по плоті, освятити наше людське єство, прославити і піднести його до небес. Для нашого освячення і поєднання з Ним Він заснував Церкву і дав нам спасенні Таїнства.

Христос благоволив народитися від Духа Святого і Марії Діви. Благословенна і Пречиста Діва — Обраниця Божа. Вона обрана від роду людського. Послуживши великій таємниці Боговтілення, Вона залишається назавжди для нас тими сходами, якими зійшов до нас Бог і якими ми піднімаємося до Нього. Своїм заступництвом, Своєю материнською любов’ю Вона поєднує нас з Богом, ведучи від загибелі до спасіння, від землі до небес.

От чому, братія і сестри, прославляючи ім’я Христове, Церква з роду в рід прославляє і Пречисту Преблагословенну Матір Його. Ми славимо Її за велич Її любові до Бога і людей, за твердість віри, за ангельську чистоту, за смирен-ність, за цілковиту відданість волі Божій, за всі чесноти, які Вона принесла Богу від імені всього людства. Ми догоджаємо Їй різними молитвами і піснеспівами. Ми славимо Її акафістним співом, у якому кожне наше звертання до Неї починається словом “радуйся”. І це не випадково.  Звертаючись до Божої Матері зі словом “радуйся”, ми приносимо Їй наше людське бажання, нашу християнську сповідь, нашу потребу в радості довершеній, християнській, переможній. Звертаючись до Неї зі словом “радуйся”, ми прилучаємося Її досконалої Божественної радості, що перевершує будь-яке розуміння щастя і блаженства.

Ми називаємо Божу Матір Обрадованою, Радістю нашою, Радістю всіх скорботних. Шлях до справжньої радості для кожної людини повинен бути таким, яким він був у Богоматері. У момент Благовіщення вітання Архангела містило в собі слова: “Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!”. Ці слова Архангела лягли в основу нашої улюбленої молитви: “Богородице Дево, радуйся, Благодатная Марие, Господь с Тобою; благословенна Ты в женах...”. “Господь з Тобою!” — ось джерело радості і сама радість. Як це необхідно — бути завжди з Господом, і тоді Господь буде з нами.

Кожен з нас покликаний до радості, до причетності (за апостолом Петром) Божественній природі. Ось чому святий апостол Павел закликає віруючих людей: “Радуйтесь завжди в Госпо-ді; і ще кажу: радуйтесь” (Флп. 4, 4); “завжди радійте” (1 Фес. 5, 16); “радійте з тими, хто раду-ється...” (Рим. 12, 15).

Радується Благодатна тому, що Господь з Нею. Якщо ж долає нас іноді скорбота життєва, то, мабуть, ми забули, що Господь з нами. Якщо ми в розпачі — значить, не пам’я-таємо, що Господь з нами. Іноді ми свідомо намагаємося забути, що Господь скрізь і завжди з нами. Здається, що так легше жити, так простіше грішити, так і совість спо-кійніша. Але Господь — Серцевідець. Він всюдисущий, Він всюди з нами.

На життєвому шляху ми не самотні: з нами Бог, з нами Його Пречиста Матір. Її допомога і радість завжди з тими, хто шукає Бога і спасіння, хто шукає зустрічі з Нею вдома і у храмах, хто любить людей і приносить їм радість співчутливими словами, доброю порадою, корисною справою. За всіх постраждав Її Син, наш Спаситель, за всіх піклується і про всіх молиться Його Пречиста Матір. Усвідомлювати це — вже достатньо для того, щоб бути щасливим і радісним, щоб у радості повторювати: “Радуйся, Радосте наша, покрый нас от всякого зла честным Твоим омофором”. Амінь.

Проповідь Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України