Православные храмы

Вознесенская церковь на Демеевке

Приходской храм Демеевки (Голосеевский проспект, 54). Пригородное…

Колокольня Вознесенского Флоровского монастыря

Составная часть монастырского ансамбля XVIII—XIX вв. (ул.…

Храм иконы Божией Матери «В родах Помощница» (в 4‑м роддоме, на Оболони)

Первый молебен отслужен в 2002 г., устав религиозной общины…

Публикации

Спасительные страдания

С трастями Господними Святая Церковь называет страдания Спасителя, которые Он…

Святой Валентин Римлянин

С древности Святая Православная Церковь почитает трех мучеников по имени…

Семь столпов Православия. История первого и второго Вселенских Соборов

Жизнь Церкви в ранневизантийский период определялась семью Вселенскими…

1 (14 за н.ст.) серпня починається Успенський піст, або, як називали його в народі, Госпожинки. Він передує останньому двонадесятому святу церковного року — Успінню Пресвятої Богородиці, що випадає на 28 серпня.

Успенський піст триває всього два тижні, але за суворою стриманістю прирівнюється до Великого. Рослинну олію дозволяється вживати в суботу і неділю. Але оскільки літня пора щедра на овочі і фрукти, Успенський піст вважався легким, звідки і склалася приказка: “Петрівка — голодівка, Спасівка — ласунка”.

У перший день Успенського посту святкується Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього — перший Спас. “Через хвороби, що досить часто бували в серпні, здавна затвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і для відвернення хвороб”, — написано в грецькому часослові.

У Церкви це свято поєднувалося з хрещенням Русі в 988 році святим князем Володимиром Київським. У пам’ять про хрещення киян у водах Дніпра 14 серпня відбувається освячення води. Разом з цим освячується і мед, благословляється споживати новий врожай. Тому в народі перший Спас одержав назву ще і медяний — свято бджолярів. На перший Спас пекли медяники: пироги, рулети, булочки з маком і медом. Солодким медом та маковим печивом починався здавна Успенський піст.

Освячуючи плоди в день Преображення Господнього, Церква висловлює надію, що вся земна праця освятиться благодаттю Божою. У Візантії в цей день освячувалися колосся пшениці і виноградні грона — ті плоди, що під час літургії перетворюються в Тіло і Кров Христову. На Русі освячення винограду було замінено освяченням яблук. Звідси свято одержало назву Яблучний Спас.

У свято Преображення дозволяється вживати рибні страви, рослинну олію, вино. Але головним частуванням свята є, звичайно, яблука. До цього дня яблука нового врожаю їсти не належало. Кожна заможна людина на Русі вважала своїм обов’язком наділити всіх бідних плодами, а хворим надсилали додому.

У день Успіння Богородиці завершується Успенський піст. Якщо свято не припадає на середу або п’ятницю, то розговляються м’ясом, в іншому випадку — рибою. М’ясо починають їсти з наступного дня — свята Перенесення Нерукотворенного Образа Іісуса Христа з Едеси в Константинополь, або третього Спасу. У третій Спас на Русі було прийнято освячувати горіхи, а в деяких місцях — хліб.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Яндекс цитирования Яндекс.Метрика Mail.ru Rambler's Top100 ukrline.com.ua