За церковною традицією напередодні кожного свята, тобто ввечері попереднього дня, від-правляється вечірнє богослужіння, яким починається святкування.

Так само й пасхальне богослужіння починається відправою вечерні Воскресінню Христовому у Велику Суботу. Саме в цей день, коли закінчується Страсна седмиця (тиждень), ще в день строгого посту Церква вже починає прославляти Воскресіння Христове. І ці два явища не суперечать одне одному, а навпаки — передбачаються подією Страсної Суботи:  з одного боку, згадується поховання Іісуса Христа та перебування його у гробі, а з іншого, — це вже торжество, бо в цей день святкується славне Христове зішестя до пекла, яким Він розбив володарство диявола над душами померлих і вивів душі праведників з пекла. Це дійсно святкування торжества, яке є передоднем великої перемоги Воскре-сіння Христового.

До того ж піснеспіви Страсної Суботи, про-віщаючи велике торжество, разом із воскресними піснеспівами пасхальної вечерні, ніби підготовляють свято, яке наближається. Вечерня в цей день поєднується з Божественною літургією, яка за вимогою пісного дня здійснюється ввечері. Саме це богослужіння змінює в храмі все. У цей час лунають не лише воскресні піснеспіви. На вечерні спочатку читаються старозавітні пророцтва про Воскресіння Христове і його значення для людства. Потім починається літургія і читається вже з Нового Завіту апостольське слово про значення Воскресіння Господнього для християнина. І перед читанням Євангелія храм змінюється настільки, що в ньому все сповіщає про наближення великого торжества. Священнослужителі, які правили до цього часу в темних ризах, переоблачаються в світлі. Темні облачення на престолі, жертвеннику, аналоях та іконах замінюються на світлі. Усе прикрашається по-святковому. Таке преображення в храмі під час цього богослужіння здійснюється Церквою і для того, щоб зовні передати святковий настрій душ православних віруючих, котрі очікують і готові до зустрічі Воскресіння Христового.