Деякі грішники, особливо надто ліниві до діла свого спасіння, або ті, що впали у глибину зла і нітрохи не турбуються про своє виправлення, звичайно говорять: “Що робити! Я не відвідую храм Божий, не каюсь і не причащаюсь тому, що вважаю себе великим грішником”.

Чи справедливе подібне застереження грішників? Несправедливе, бо говорити це, значить не вірити у милосердя Боже, яке безмежне до покаянних грішників. То ж нехай такі грішники не говорять так, а скоріше йдуть до Господа зі сльозами і мольбою про прощення,  і Господь помилує їх. Ось що говорить таким святий Іоанн Златоуст: “Браття, приходить свято і я починаю своє слово з того, щоб ви очистились від гріхів і приступили до Святих Таїн. Ніхто хай не говорить мені, що він весь повний гріхами, а часу для покаяння дуже мало. Досить для вас і п’яти днів перед святом для вашого прощення, якщо щиросердечно покаємось, будемо пильнувати і поститись, і зненавидимо свої гріхи. Будемо дивитись не на короткість часу, а на безмежну любов Божу.  Ніневітяни каялись тільки три дні, але й цей короткий час допоміг їм відвернути від себе гнів Божий. Блудниця, яка прийшла до Христа, за одну годину омила свої гріхи, бо приступила з вірою і сльозами своїми  омила ноги Спасителю. І ти своїм гріхам протиставляй чесноти і будеш прощеним. Ти пограбував? Віддай награбоване скривдженим тобою і до цього приклади дещо своє. Скажи Господу разом з митарем Закхеєм: ось, Господи, вертаю вчетверо більше від того, що взяв. Якщо грішив язиком, то тепер піднеси чисті молитви і прости тих, які тебе кляли і злословили. І коли так робитимеш і каятимешся зі сльозами, то навіть за один день зможеш заслужити прощення. Отож, — закінчує своє слово святий Іоанн Златоуст, — відкиньте лестощі й підступність, і полюбіть чесноти; залиште і пообіцяйте не робити зла і цього буде достатньо для того, щоб одержати прощення від Господа. І я є свідком за вас про те, що Бог дійсно простить вас, якщо ви вже зараз перестанете грішити”.

Отож, скоріше йдіть до Господа зі сльозами і мольбою про прощення, і Господь простить вас і зцілить ваші гріховні рани. Як бачите, Він безмежно милосердний до тих, хто щиросердечно і завжди прощав їх, як простив Петра, блудницю, яка плакала біля його ніг, благорозумного розбійника і багатьох інших, які давали слово виправитись. А відкладати покаяння і грішно, і небезпечно. Хто тобі сказав, що в тебе ще є час на покаяння і виправлення? Звідки ти знаєш, коли тебе Господь закличе на суд? Хто тебе упевнив, що завтра ти будеш кращим і не будеш накопичувати гріхів? Звичайно, що ніхто і тому будь обережним. “Пильнуйте, бо не знаєте, коли Господь ваш прийде” (Мф. 24, 42). І в іншому місці: “Пильнуйте, будьте насторожі і моліться, бо не знаєте, коли настане час цей... Так і ви: пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому, ввечері чи опівночі, чи як півні заспівають, чи вранці; щоб, коли він несподівано прийде, ви не спали” (Мк. 13, 33; 35–36).

Будьте обережними і спішіть до Господа. В іншому випадку горе буде вам, коли почуєте грізний голос: “Істинно кажу вам: не знаю вас” (Мф. 25, 12). Визволи нас, Господи, від цього.