Православные храмы

Храм блаженной Ксении Петербургской (на Святошинском кладбище)

Святошинское кладбище примечательно тем, что здесь покоятся Христа…

Храм равноапостольного князя Владимира (в Верховной Раде)

Храм при Парламенте нашего государства оборудован в одной из комнат -…

Храм мученицы Татьяны (на Оболони)

Храм размещается в приспособленном палаточном помещении. Первый…
Публикации

Кто принес в Украину веру бахаи

Вопрос стремительного развития неорелигий является одним из самых главных для…

Теплый праздник в Кипячем

Сразу три архиерея приехали 12 января в обитель Афонской иконы Богородицы.…

Знаменное древнерусское пение

Службы Православной Церкви необыкновенно богаты песнопениями различного…

Торжество Православ’я - Вшанування ікон

Нині ми святкуємо День Торжества Православ’я. Встановлено це свято у IX ст. і з тієї пори вшановується Церквою як день торжества святих ікон після довгого гоніння, зведеного на них не тільки єретиками, але і імператорами-іконоборцями.

Раз і назавжди VII Вселенський Собор затвердив учення про вшанування святих ікон і молитовне поклоніння їм. У постанові святих отців говориться, що шана, яку ми віддаємо святим іконам, відноситься не до дошки, а до зображеного на ній святого лику, що молитовне поклоніння належить самому первообразу, тобто, поклоняючись святій іконі, ми поклоняємося тому небесному заступнику і молитвенику, який зображений на ній. Учення про святі ікони завершило формулювання православних християнських вірувань, які основуються на Божественному Одкровенні, на вченні апостолів, на переданні святих отців. Ось чому нинішнє свято й одержало найменування “Торжество Православ’я”.

Звернемося тепер до святих ікон. Хто ж перший поклав початок зображенням Господа, Божої Матері, святих угодників, яких ми бачимо у святих храмах, маємо в домівках? Перші зображення не були справою рук людських. Сам Господь Іісус Христос відобразив Свій пречистий лик на убрусі, полотні, і послав це зображення едеському князю Авгарію, щоб зцілити того від хвороби.

Невидимий і незбагненний Дух Святий, прийнявши образ голуба, засвідчив  слово Бога Отця про Бога Сина, що хрестився в Йордані.  Він же прийняв образ видимих вогненних язиків, які зійшли у цьому вигляді на святих апостолів у день П’ятидесятниці, давши їм владу проповідувати, розрішати і в’язати гріхи людські.

Першим, хто дав нам приклад іконного зображення, був святий євангеліст Лука. Він написав образ Богоматері, про який Сама Пречиста сказала: “З цим образом завжди буде благодать Моя і сила”.

Такий початок зображення Господа Іісуса Христа, Бога Духа, Божої Матері. Як же можна було не наслідувати цей приклад? Як можна було християнам не зображувати Хрест, на якому був розп’ятий заради нашого спасіння Христос і який став зброєю нашого спасіння? Воскрес Іісус із гробу. Як  було не показати першим християнам, що відкритий гроб — знак не тільки смерті, але і воскресіння після неї?

Сам безгрішний, Господь поніс на Собі наші гріхи. Він дійсно Агнець Божий, що взяв на Себе гріхи світу (Ін. 1,29), і ніщо не перешкоджало християнам зображувати для нагадування про це Агнця або Пастиря, що несе на Своїх плечах вівцю.

Місця молитовних зібрань християн з самого початку відзначались особливими зображеннями: чи святого Хреста, чи Агнця, чи Пастуха, чи риби (літери грецького найменування її являють собою початкові літери Імені Іісуса Христа), чи трапези з переломленням хліба. Іконописні зображення широко розповсюдились  особливо тоді, коли свята віра християнська перемогла язичницький світ і стала пануючою.

Чи потрібні нам святі зображення? Можливо, ми можемо і без них духом і думкою підноситися до Бога, до неба? Але якщо у повсякденному житті нам необхідне нагадування про наші земні обов’язки, то тим більше  в житті духовному ми маємо потребу в нагадуванні про наших небесних молитвеників. При нашій неуважності, суєті й огрубінні, при всій нашій плотяності зображення святих украй необхідні. Є багато випадків, коли один лише вигляд святої ікони утримував людей від пороку або злочину.

У святих іконах, як у живих особах, наочно зображені шановані Божі заступники і молитвеники за нас, грішних. Розглядаючи картину, ми любуємось не полотном, на якому вона зображена, а самою картиною. Читаючи написане або надруковане, ми думаємо не про папір, а про те, що на ньому написано. Того, хто розглядає фотографію, головним чином, цікавлять особи, відображені на ній, а не плівка або папір. Те ж саме можна сказати і про ікони. Віддаючи шану іконам, ми вшановуємо зображених на них святих, підносячись думкою до неба і до жителя неба  — Божого угодника, нашого молитвеника і заступника.

Чи варто говорити про чудотворність святих ікон, про чудесні дії багатьох з них, особливо ікон Пресвятої Богородиці? Краще віддати подяку Богові, Його Пречистій Матері і всім святим за милість, молитви і заступництво за нас, грішних. Чудотворні дії багатьох святих ікон чи не кращий доказ їхньої святості і необхідності для нас?

Прославимо Господа і всіх Його святих у їх святих іконах.

“Пречистому Твоему образу покланяемся, Благий, просяще прощения прегрешений наших... радости исполнил еси вся, Спасе наш, пришедый спасти мир!”

ВОЛОДИМИР, Митрополит Київський і всієї України

 
Поиск на сайте
Календарь
ukrline.com.ua Rambler's Top100 ya.ts ya.me Mu