Православные храмы

Свято-Троицкий храм на Жилянской

Изначально Свято-Троицкий приходской храм находился на месте скверика…

Свято-Троицкий храм (при Институте фтизиатрии и пульмонологии НАМН Украины)

9 ноября 2015 года, по благословению Блаженнейшего Митрополита…

Публикации

Сергей Маковецкий: Киевлянин, живущий в Москве

Осенью прошлого года Никита Михалков позвонил Маковецкому: “Ты в Бога веруешь?”…

Фестиваль “Покров-2006”. О Православии — современным киноязыком

C 12 по 17 октября 2006 г. в Киеве проходил IV Международный фестиваль…

Наталя Крук народилася в звичайній сім’ї разом із сестрою близнюком Людою. І все було б добре, але в півроку через помилку лікарів дівчинка захворіла на дитячий церебральний параліч і ця страшна хвороба назавжди прикувала Наталю до інвалідного візка.

Батьки не втрачали надії, роками ходили по лікарях, вислуховували і виконували безліч порад, але все марно. Наталя зрозуміла, що це Господь послав їй випробування і вирішила з Божою допомогою займатися собою сама.

Наталя живе в Києві, на Троєщині, у висотному будинку на 14 поверсі. З її вікна відкривається чудовий краєвид, блакитне небо і золоті куполи Свято-Троїцького собору. Наталя багато часу проводить біля вікна, споглядаючи цей світ і його красу, багато читає, думає і пише вірші. Вона віруюча і користується кожною нагодою, щоб побувати у церкві.

— Що для тебе значить віра в Бога? – запитала одного разу я у Наталі.

— На жаль, для багатьох людей зараз віра в Бога стала якоюсь “модою”, просто дотриманням традицій і святкових обрядів. Але не для мене. Віра — це перш за все стан душі. І саме цей стан має для мене дуже велике значення. Іноді починаю писати і відчуваю своє безсилля, втрачаю значення всіх слів, тоді починаю ці слова римувати, щоб через риму їх посилити.

— На жаль, – розповідає мені далі дівчина, – я лише тричі була в Києво-Печерській Лаврі, адже на інвалідному візку зробити це не так просто. І лише за третім разом потрапила на службу. Як там гарно! Мені ще дуже хочеться відвідати Флорівський монастир. Багато гарного чула про нього від людей. А так іноді ходжу до Свято-Троїцького Собору.

– Як тебе хрестили?” – запитала у Наталі.

– О, це, як мені розповідали, була дуже цікава історія. Мій батько на той час був членом компартії, але все-таки вирішив нас охрестити. Нам з Людою  тоді було по 2 місяці. Батько запросив до хати батюшку і так нас  охрестили.

Кожен ранок в Наталі розпочинається з читання Біблії і молитв. Вона також звертається до Бога в своїх віршах.

Коли болить у мене тіло,

Я згадую Христа.

Помер за нас, а після смерті

Був знятий Він з хреста

Отак розп’яв народ Ісуса,

Розп’яв за свій же гріх,

І став син Господа живого

Предметом для потіх.

Здається, мала блискавиця

В той час згубить Єрусалим

Але Ісус своєю смертю

Боровся з королем земним.

Христос з дияволом боровся,

І шлях у рай нам показав

Й прошовши через смерті муки,

Він нам життя подарував

– Як ти пізнаєш Бога? – далі продовжую запитувати.

– Я пізнаю Бога через Біблію, а також по своєму життю, бо віра рятує мене від багатьох помилок і допомогає мені працювати над собою, над своїми духовними відчуттями. Мені дуже хотілось щоб до мене приходили люди з монастиря і допомогали мені пізнавати духовний світ.

Незважаючи ні на що Наталя, з Божою допомогою, вже багато чого досягла у своєму житті. В неї вийшла перша збірка віршів, яка називається “Сон”. Дівчина навчається в університеті ім. Шевченка на юридичному  факультеті і вже багато років працює в соціальній службі Подільського району. Щодо планів на майбутнє, то Наталя хоче мати гарного чоловіка і не менше двох дітей.

Досить часто, дивлячись на людей в інвалідних візках, в нашій душі народжується жаль до цих людей, хоча їм потрібне тільки наше співчуття і молитва. Так ж будьмо ж уважнішими і чуйнішими до цих людей. Давайте не будемо виключати із свого лексикону слово “співчуття”, а про жаль забудемо.

Оксана Кучеренко

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

ukrline.com.ua Mu Rambler's Top100 ya.ts ya.me