Православные храмы

Храм равноапостольных Мефодия и Кирилла (на Позняках)

Первая Литургия отслужена на праздник Входа Господня в Иерусалим, 22…

Храм равноапостольной Нины (в больнице ученых)

Освящение Креста и первое богослужение состоялись 14/27 января 1998…

Храм мученицы Раисы Александрийской (на Дарницком кладбище)

В течение осени 2008 г. осуществлено строительство типового храма.…
Публикации

Безбрачие и девство

В Ветхом Завете весьма высоко ценилась брачная жизнь. Главнейшую цель брака…

Словом и делом равные пред Богом

12 февраля (30 января по старому стилю) Православная Церковь празднует память…

Благословенная Старость

Сегодня перед православным человеком возникает множество вопросов по поводу…

Символ незламності Православ’я

Існує багато аргументів і доказів істинності християнства та істинності православ’я. Історичні, богословські, еклезіологічні і т.д. Але ніщо так не переконує, як наявний образ.

Те, що ми бачимо на власні очі, вже не потребує доказів. Таким наявним доказом є церква в селі Острів Рокитнянського району на Київщині.

За логікою історичних подій, ця церква навряд чи збереглася б — Україна пережила не тільки гоніння на православ’я, але й голодомор і війну. Тисячі храмів були зруйновані або перероблені на склади, клуби, майстерні, або просто залишились порожніми. Церква на честь Архістратига Михаїла пережила все. Але її не зруйнували і навіть не пристосували під склад — це один з небагатьох храмів Київщини, а, можливо, і всієї України, де служба не припинялась навіть у радянські часи.

З покоління в покоління передають православні села Острів свою віру, свої традиції завдяки цьому храму, що його оберігає Господь і боронить Архістратиг Михаїл. Інакше як чудом Божим не можна пояснити те, що дерев’яна церква, побудована ще у 1740 році, стоїть і досі. І не просто стоїть, а зберігається молитвами вірних до Господа і свого покровителя.

Як розповів нам настоятель храму отець Михаїл, церкву побудували греки на острові річки Рось. Пізніше острів з’єднався з берегом і тепер Рось знаходиться неподалік від храму, але за селом так і закріпилася назва — Острів. Греки заснували при церкві школу-училище для місцевих мешканців, вчителі цієї школи поховані біля храму.

Цей дерев’яний храм пройшов крізь століття, крізь війни, голодомор, безбожні гоніння і являє собою символ незламності православ’я. Більшовики руйнували віру, підривали величезні собори, а невеличкий дерев’яний храм вцілів, як вціліла і віра наша, незважаючи на сімдесят років примусового атеїзму.

На храмове свято Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних до отця-настоятеля приїздять гості — священики Рокитнянського району. Парафіяни моляться разом із “собором священства”, чествуючи Архістратига Михаїла. Потім відпочивають за спільною трапезою біля церкви. Ця добра традиція — вітати сусідні села з храмовими святами — підтримує в парафіянах благочестя, демонструючи, що скрізь є вірні Господу люди, православ’я живе в усіх регіонах і у всі часи. Як у XVIII столітті, так і у XXI. Як в Рокитнянському районі, так і у Білоцерківському, і по всій Київщині, і по всій Україні.

Зараз цим пам’ятником архітектури зацікавилися заможні українці, і отець настоятель сподівається на підтримку благодійників у добрій справі реставрації храму. Вже знайшлися люди, які пожертвували дзвони та відремонтували дзвіницю. Чекає на ктиторів і церква Архістратига Михаїла, що вже третє століття стоїть над легендарною Россю, підтверджуючи слова Господа: “...збудую Церкву Мою, і врата пекла не подолають Її” (Мф. 16, 18).

Влад ГОЛОВІН

 
Поиск на сайте
Календарь
ukrline.com.ua Rambler's Top100 ya.ts ya.me Mu